Цветы

Кві́тка — видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю до росту, метаморфізованими листками, призначений для запилення, статевого процесу і утворення насіння та плодів, що формується у квіткових рослин.

Квітка — складна система органів, що забезпечує насіннєве розмноження покритонасінних (квіткових) рослин. У двостатевій квітці проходять мікро- і мегаспорогенез, мікро- і мегагаметогенез, запилення, запліднення, розвитокзародка, утворення плоду з насінням. Поява квітки в процесі еволюції — ароморфоз, який забезпечив широке розселення покритонасінних на Землі.

Квіткою закінчується головне або бічні стебла. Безлиста частина стебла під квіткою називається квітконіжкою. У сидячих квіток квітконіжка вкорочена або відсутня. Квітконіжка переходить у вкорочену вісь квітки, її стеблову частину — квітколоже. Форма квітколожа може бути різною, на ньому розташовані усі інші частини квітки: чашолистки, що утворюють чашечку, пелюстки, які формують віночок, тичинки і маточка. В повній квітці є всі частини. Нижні її долі утворюють оцвітину, що часто складається з чашечки та віночка, вище розташовані тичинки таматочка з приймочкою.

Пагін, на якому розташована квітка або суцвіття, часто називають квітконосом. Листок, з пазухи якого виходить квітка, називають криючим по відношенню до даної квітки. У рослин на квітконіжці є невеликі листочки — приквітки. Іноді приквітками називають криючі листки, а листочки на квітконіжках — приквітничками (наприклад, у фіалки).

Гіпотези походження квітки[ред. • ред. код]

Зі спроб зрозуміти походження найбільш типової для покритонасінних двостатевої квітки з так чи інакше влаштованою оцвітиною зародилися основні гіпотези походження покритонасінних рослин (Angiospermae) яктаксону.

• Псевдантова теорія:

Час: початок XX століття. Основоположники: Адольф Генріх Густав Енглер, Ріхард Веттштейн.

Теорія заснована на уявленні про походження квіткових від гнетоподібних голонасінних предків. Була розроблена оригінальна концепція походження квітки — ідея про незалежне виникнення частин квітки як органів «sui generis». Передбачалося, що первинними у покритонасінних були роздільностатеві запилювані вітром квіти з невеликим і строго фіксованим числом частин, а подальша їх еволюція йшла по лінії від простого до складного.

• 
  

Фази утворення квітки[ред. • ред. код]

Як ми бачимо, процес утворення квітки складний і багатоступеневий. Він індукується довжиною дня абофотоперіодом та холодом (яровизація). Лише в деяких видів при відсутності індуктивних умов утворення квіток не спостерігається зовсім — повний контроль цвітіння зовнішнім середовищем. У видів індуктивні умови прискорюють цей процес (кількісний контроль) або зовсім не діють (автономне утворення квіток).

Після закінчення першої фази ініціації цвітіння наступає друга, завершальна (евокація), під час якої в апексівідбуваються процеси, які обумовлюють появу зачаткових елементів квітки. Якщо сприйняття фотоперіоду можна назвати листковою фазою ініціації цвітіння, то евокація — це фаза, яка реалізується в апексі стебла. В ході евокації під впливом флорального стимулу в конусі наростання стебла індукується експресія генів, що відповідають заморфогенетичну програму квіткоутворення. Збільшується кількість клітинних поділів, зміна Частини квітки ділять на фертильні, або репродуктивні (тичинки, маточка або маточки), і стерильні (оцвітина).Квітка складається із стеблової частини(квітконіжка і квітколоже), листкової частини(чашолистки, пелюстки) та генеративної частини (тичинки, маточка або маточки). Квітка є апікальним (верхівковим) органом, але при цьому вона може розташовуватися як на верхівці головного пагона, так і бічного. Вона прикріплюється до стебла за допомогою квітконіжки. Якщо квітконіжка сильно вкорочена або відсутня, квітка називається сидячою (подорожник, вербена,конюшина). На квітконіжці розташовуються також два (у дводольних) і один (уоднодольних) маленьких передлистки —приквітки, які часто можуть бути відсутні. Верхня розширена частина квітконіжки, на якій розташовуються всі органи квітки, називається квітколожем. Квітколоже може мати різні розміри і форму — плоску (півонія), опуклу (суниця,малина), увігнуту (мигдаль), подовжену (магнолія). У деяких рослин в результаті зрощення квітколожа, нижніх частин покрову та андроцею утворюється особлива структура — гіпантій . Форма гіпантію може бути різноманітною і іноді брати участь в утворенні плоду (цінарродій — плід шипшини, яблуко). Гіпантій характерний для представників родин розових, аґрусових, ломикаменевих, бобових.

ВИДИ КВІТІВ

Айстра

Айстра вважається сумною квіткою. Вона символізує печаль, задумливість. Легенда каже, що айстра виросла на місці, де впала зірка. І нібито пізно вночі, якщо гарненько прислухатися, можно почути перешіптування айстр із зірками...

Барвінок

Барвінок підходить людям з сильним характером. Сама назва походить від грецького слова — переможець. Вважається, що ця квіточка приносить щастя і вірну любов.

Братки

Братки (більш відомі під назвою «анютині глазки») символізують вірність, відданість і мудрість.

Волошка

Волошка несе довіру, веселощі, вірність, красу. Але дехто схильний вважати волошку символом нестабільності і мінливості, зважаючи на її здатність змінювати колір.

Гвоздика

Символом чистоти і любові, витонченості і свободи, честі і відваги вважається гвоздика. Але тут не все так просто. Неабияке значення має колір гвоздики. Так, біла символізує життя заради любові, жовта — невіру, зневагу, плямиста, смугаста — відмову, червона —хоробрість.

Гладіолус

Яке ж значення несе гладіолус? Насамперед це перемога, благородство, пам'ять, а іноді байдужість, замкнутість. Цікаво, що в Давньому Римі ця квітка було символом гладіаторів.

Жасмин

Мабуть, у більшості людей жасмин асоціюється з Японією та її культурою. І недаремно, там ця квітка є символом привітання, симпатії і приємних спогадів.

Конвалія

Конвалія є улюбленою квіткою багатьох дівчат. Це недивно, адже подарована конвалія означає ніжність, вірність, щастя, любов, ласку і чистоту.